Виявлення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину.
Боротьба зі злочинністю полягає не лише у розкритті злочинів і притягненні до відповідальності осіб, винних у їх вчиненні, а й у їх профілактиці. Вирішення цього важливого завдання передбачає комплекс заходів, до яких входить ефективне законодавче регулювання профілактики злочинів, робота відповідних державних структур, контроль з боку керівництва держави за станом профілактики злочинності тощо. Виявлення та усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину, є одним з найважливіших завдань кримінального судочинства (статті 2, 23, 23-1 КПК України). Важлива роль у вирішенні цього кримінологічного завдання належить прокуророві, котрий здійснює нагляд за досудовим слідством та бере участь у судовому розгляді. Наведене випливає з вимог Закону від 5 листопада 1991 р. «Про прокуратуру», наказів Генерального прокурора України Ст. 23 Кримінально-процесуального кодексу України зобов’язує орган дізнання, слідчого, прокурора під час провадження дізнання, досудового слідства виявити причини і умови, які сприяли вчиненню злочину. Після встановлення цих причин і умов орган дізнання, слідчий, прокурор вносять у відповідний державний орган, громадську організацію або посадовій особі подання про вжиття заходів для усунення цих причин і умов. Причини конкретного злочину - це ті активні фактори, які викликають у певної особи інтереси, мотиви для його вчинення. В основі злочинної мотивації як суб’єктивного психофізіологічного процесу знаходяться певні людські вади: корисливість, правовий нігілізм, егоїзм, кар’єризм, жорстокість, негативні психологічні особливості тощо. Це повністю суб’єктивна сфера, пов’язана з особливостями конкретної людини. Тому встановлення причин конкретного злочину полягає у вивченні особи обвинуваченого, визначенні її негативних рис, які в конкретній життєвій ситуації призвели до вчинення нею злочину. Встановлення умов, що сприяли вчиненню конкретного злочину, полягає у вивченні під час його розслідування зовнішніх по відношенню до особи обвинуваченого обставин. Ці обставини можна розділити, орієнтуючись на їх суб’єктивний чи об’єктивний характер, на: а) конкретну життєву криміногенну ситуацію (на першому плані знаходяться суб’єктивні умови); б) загальну ситуацію, що склалася у суспільстві, на час вчинення злочину (об’єктивні умови). Успішне розв'язання проблеми встановлення причин та умов конкретного злочину можливе лише тоді, коли це завдання чітко усвідомлене, визначене з самого початку розслідування за кримінальною справою і планомірно вирішується паралельно з встановленням інших обставин.
Заступник Луганського прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах молодший радник юстиції А.В. Шрамко |